Проекти‎ > ‎

В яблучко!

опубліковано 13 лист. 2013 р., 02:00 Artem Nikitin   [ оновлено 9 квіт. 2015 р., 01:39 ]
    В «ЯБЛУЧКО»!

    Цей рік для нашого клубу є особливим – ми поцілили просто в 10-ку, «в яблучко»! :) Ми святкуємо наш перший круглий ювілей!
Щоб зустріти 10-річчя ми вирішили зібратися членами клубу всіх часів і поколінь. У теплій і сімейній атмосфері ми згадували які були ці 10 років Київ-Центру. Все було дуже натхненно, особливо додавали наснаги розповіді чартерних членів клубу. Наприклад, Ліля Куліковська (Калина) на запитання: "Що для тебе Ротаракт?", сказала: «Ротаракт - це те, що зiгрiвае душу, творчо надихає й допомагае пам’ятати, що ти – Людина». Цікаво було послухати і саму історію створення, якою "наша мама", чартерний президент Юлія Курбака поділилася нижче. Прийшли привітати і наші «батьки» – Ротарі клуб Київ-Центр, які подарували нам мініатюрний проектор, що на наступному засіданні вже став незамінним членом нашої сім’ї. На святі ми дружньо розмальовували футболки, які залишилися в кожного, на пам'ять про цей день.

    Родзинкою зустрічі став майстер-клас відомого художника Любомира Мартинюка. Під час якого ми намалювали 3 шидеври. Один з яких подарували на день народження РАК з Голандії, інший прикрашає бібліотеку, в який ми збираємося. А третій буде лотом на аукціоні під час Всеукраїнської конференції у лютому, на яку вас дуже запрошуємо! Ми дуже хочемо відсвяткувати ювілей з усією Україною! Приїжджайте у лютому до Києва, чекаємо!

Анастасія Бунь
Ротаракт Клуб Київ-Центр

 З РОТАРАКТОМ ПО ЖИТТЮ
   
  
Так сталося, що Ротаракт почав мене переслідувати ще задовго до мого членства в ньому. 1 вересня 2000 року я прийшла на перший курс тоді ще факультету Іноземної філології Київського університету, перша пара проходила на профільній кафедрі французької філології, яка відрізнялася від інших сотнями різнокольорових вимпелів і прапорців зі спільною емблемою по центру – шестерня. Ми поцікавилисяу викладачки що то за вимпели, на що вона махнула рукою, відповівши, що це якесь там хобі завідуючого. Більше про це ми не запитували і вже звикли до цієї надзвичайної колекції вимпелів, як до своєрідного елементу декору приміщення.
    Після першого курсу під час літніх канікул я влаштувалася на тимчасову роботу в одній з приватних фірм мого рідного міста Черкаси. І уявіть моє здивування, коли і там я побачила колекцію схожих вимпелів. Виявилося, що директор фірми щойно заступив на посаду Президента місцевого Ротаріклубу, а через мій інтерес в мої робочі обов’язки увійшла підготовка засідань, а головне – переклад різних матеріалів про діяльність Ротарі Інтернешнл. Отак і відбулося моє знайомство з Ротарі.
    І ось вже 1 вересня 2001 року я відшукала завідуючого своєї кафедри Георгія Крючкова із запитанням чи є Ротаракт в Києві і як туди потрапити. Виявилося, що він – Чартерний Президент Ротарі Клубу Київ-Центр, і вони вже давно планували створити в себе Ротаракт. Ось так я очолила ініціативну групу, однак офіційне створення Клубу відбулося аж через 2 роки, оскільки документи декілька разів губилися то в польській частині Дистрикту, то вже в самому РІ.
    Ця історична подія сталася 1 жовтня 2003 року – на сцені театру «Колесо» 18 молодих людей стали першими членами Ротаракт-Клубу Київ-Центр, отримавши заповідні значки. Чартерний склад клубу був створений зі студентів Київського університету Шевченка, переважно з активістів студентського самоврядування. Вже пізніше ми почали розширюватися представниками інших ВУЗів, зокрема КПІ та Могилянки, а згодом до нас долучалися вже не студенти, а працююча молодь.
    Хоча ми одразу досить активно почали розбудовувати Клуб, все-одно якось дуже переживалося чи справимося. Визнання до нас прийшло вже в перший рік діяльності – на Дистриктальній конференції у Лодзі ми сталим кращим клубом Дистрикту у 2003/4 році. Київ-Центр став першим українським клубом, який дістав цю нагороду, оскільки в ті часи українські клуби вважалися об’єктивно слабшими від польських. А далі щороку ми долали все нові рубікони і отримували визнання вже на міжнародній арені. За 10 років ми неодноразово визнавалися кращим клубом України чи Дистрикту, вигравали конкурси на кращі проекти Дистрикту і Європи. До речі, наш Клуб єдиний в Європі, який двічі брав найвищу Європейську ротарактівську нагороду (Best EuropeanService Project) у 2005 і 2011 (?) роках, крім того декілька разів ми посідали друге і третє місця. З Київ-Центру вийшли два ДРР і Віце-ДРР, три представники України в Європейській Асоціації Ротаракт Клубів (ERIC); вже майже 10 років поспіль наші члени входять до Дистриктальної комісії; наш Клуб курує найбільший всеукраїнський проектUkrainian Trip з 2006 року.

    За 10 років стажу найважчим для мене є пояснити новачкам що таке Ротаракт. Не тому що я не знаю що це, а тому що людині яка вперше прийшла на засідання важко пояснити, що тепер її сутність зміниться – Клуб стане способом життям і мислення; основним захопленням;  джерелом незабутнього досвіду і персонального росту; сім’єю і колом близьких друзів по всьому світі; а головне – можливістю робити добро і допомагати людям!
Юлія Курбака
Чартер-Президент Ротаракт Клубу Київ-Центр

Comments